Домашнє насилля. Куди звернутися за допомогою

Найчастіше жертви домашнього насилля соромляться навіть розповісти про факти наруги, не кажучи вже про те, щоб звернутися до поліції чи інших служб. Непевне, більшість з нас думає, що насилля в родині тоді, коли застосовують фізичну силу. Насправді ж це не лише побої, а й психологічне, сексуальне, економічне пригнічення.

Сумна статистика свідчить, що 95% усіх потерпілих від насилля в родині – це жінки. Це число перевищує кількість жінок, що стали жертвами пограбувань, згвалтувань незнайомцями та автокатастроф разом узятих.

Причини замовчування насилля у родині різні. Хтось соромиться розказати правоохоронцям про знущання, адже тоді про все дізнаються родичі-сусіди-друзі, хтось жаліє свого кривдника і шукає причини в собі, а хтось просто не знає, що захищати свої права – це нормально.

У психології існує поняття стокгольмського синдрому – психологічного стану, коли жертва починає симпатизувати та навіть співчувати своєму насильникові. Вона починає ототожнювати себе з мучителем і вірити в те, що знущання над нею – необхідна річ.

Таких історій – безліч. Жінки шукають розради в інтернеті, дослухаючись до «мудрих» порад на форумах, але нічого не змінюється. Тільки невеликий відсоток потерпілих звертаються до спеціальних служб чи правоохоронних органів. Більшість же воліє мовчки терпіти та шукати причини в собі.

Якщо розмови та цивілізовані шляхи вирішення конфліктів не допомагають, у потерпілих від домашньої тиранії є декілька варіантів. У нашому місті можна звернутись у правоохоронні органи, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, службу у справах дітей, місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Законом передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім’ї. Тобто умисне застосування будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру.
Не залишайте порушення ваших прав та гідності безкарними!

Міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді