Якщо поставити це питання викладачам інформатики, то велика частина з них буде категорична. Інтернет ніхто не придумав! Це – плід колективної творчості співробітників американських університетів у рамках програми створення комп’ютерної мережі ARPANET.По-англійськи Net – це мережа. А що таке ARPА? ARPA – це Агентство перспективних досліджень, створене в США 1958 році. Його запропонував створити президент США Ейзенхауер у відповідь на запуск першого супутника Радянським Союзом з тим, щоб СРСР більше ніколи не обігнали США у військовій галузі. Агентство повинно було ініціювати нові та перспективні наукові проекти у сфері оборони.
Тим часом, була одна людина, яку по праву можна вважати винахідником Інтернету. Не можна сказати, що без нього Інтернет не був би створений. Звичайно, людство не «проїхало» б повз ідеї об’єднання комп’ютерів у єдину всесвітню мережу. Але без Джозефа Ліклайдера (Joseph Carl Robnett Licklider) (1915 – 1990) це, напевно, сталося б пізніше. І по-іншому виглядав би зараз Інтернет, що став для багатьох звичніше телевізора і холодильника.
У 1963 році, коли Дж.Ліклайдер, будучи начальником одного з відділів ARPA, почав «пробивати» ідею створення єдиної комп’ютерної мережі США, ніхто краще за нього не уявляв, як ця мережа повинна виглядати. Чому? Тому що у Дж.Ліклайдера був до того часу великий досвід роботи з комп’ютерами. У 1938 році він закінчив університет, маючи знання з математики, фізики та психології. Хороший комплект, чи не так?
У роки війни він працював у галузі психоакустики. Ці дослідження мали покращити якість радіопереговорів в бою між льотчиками і командним пунктом на землі. По закінченні війни Дж.Ліклайдер продовжував дослідження в цій області і високо оцінив перші комп’ютери, оскільки вони допомогли йому в обробці великої кількості експериментальних даних.
Далі – більше. Дж.Ліклайдер брав участь у роботах по створенню комп’ютерної системи виявлення ворожих стратегічних бомбардувальників. Саме в ході цих робіт він прийшов до висновку про те, що найбільш ефективна спільна робота в діалозі людини з комп’ютером. Комп’ютер займається рутинними обчисленнями, людина приймає рішення і оперативно змінює хід розрахунків. Зараз це здається тривіальним. Але не слід забувати, що в той час комп’ютери працювали в так званому пакетному режимі. Програма і дані завантажувалися в пам’ять з перфокарт або з магнітної стрічки, а результати видавалися у вигляді роздруківок. Тому ні про яке оперативні зміни ходу розрахунків мова, звичайно ж, не йшлоа. Ліклайдеру пощастило: спеціально для його роботи був створений дисплей і світловий олівець. На екрані дисплея відображалися дані, що надходили з радарів, а світловим олівцем оператор відзначав ті з цілей, які він вважав наближаючими бомбардувальниками. Діалог!
Ще одна можливість комп’ютерів, яку вгледів Дж.Ліклайдер – розрахована на багато роботи. Тодішні комп’ютери персональними назвати було ніяк неможливо. Кожен з них був електронною обчислювальною машиною неабияких розмірів, що займала велике приміщення. Навколо такої машини “бігала” ціла група техніків і програмістів. Проводилися комп’ютери штучно і коштували досить дорого для індивідуального користувача. Тому дуже рано програмістами були розроблені системні програми, які забезпечували одночасну обробку завдань декількох користувачів і можливості підключення до одного комп’ютера безлічі периферійних пристроїв. Завдяки цьому доступ до одного потужного комп’ютера отримували користувачі , що знаходяться деколи за сотню кілометрів від обчислювального залу.
Передбачаючи подальший розвиток комп’ютерів і засобів зв’язку, Дж.Лінклайдер висунув також ідею створення бібліотек нового типу з децентралізованим зберіганням даних і відкритим для всіх доступом до інформації. Ця ідея стала реальною відносно недавно і чимало в області створення електронних бібліотек загального користування було зроблено в Росії. Хоча, схоже, зараз в Росії під прапором боротьби проти комп’ютерного піратства раптом почалася війна проти Інтернет – бібліотек .
Ще одним чималим достоїнством Ліклайдера, як керівника проекту створення мережі межкомпьютерной зв’язку, було широке коло знайомств. Він знав (у тому числі й особисто) багатьох фахівців у різних американських університетах, що трудилися в області обчислювальної техніки і в суміжних областях.
Сам же проект був придуманий не Дж.Ліклайдером, а представлений в ARPA дослідницької корпорацією RAND. Проект пропонував децентралізувати систему управління та командування , що існувала в той час в армії США, дуже вразливу у разі раптового ядерного удару. Досить було “вибити” центральне командування, і армія виявлялася некерованою. Природно, що подібний проект отримав дуже хороше фінансування від уряду.
Проект створення ARPANET був успішно виконаний. Його результати стали доступні “цивільним” компаніям і привели, зрештою, до створення Інтернету в тому вигляді, якому ми його знаємо. Проект ARPANET досі вважається в США зразковим як по виконанню, так і за результатами . Думається, чималу роль в цьому зіграло кваліфіковане і зацікавлене керівництво “винахідника Інтернету” Дж.Ліклайдера .
Актуальні новини Ковеля у Instagram, підписуйтесь аби бути в курсі подій
Бажаєте запропонувати або знайти необхідний товар чи послугу? Долучайтесь до Viber-спільноти Ринок Ковеля Онлайн - тільки актуальні пропозиції міста в одному чаті!
Корисні ранкові звички
Рекомендована кількість споживання калорій залежить від таких факторів, як вік, вага, зріст, стать, м’язова маса, спосіб життя і загальний стан здоров’я
Після застіль та вихідних інколи важко себе зупинити, щоб не переїдати
Останні статті
15 Жовтня, Четвер
14 Жовтня, Середа
13 Жовтня, Вівторок
12 Жовтня, Понеділок
11 Жовтня, Неділя
10 Жовтня, Субота
9 Жовтня, П’ятниця
8 Жовтня, Четвер
7 Жовтня, Середа
6 Жовтня, Вівторок
5 Жовтня, Понеділок
4 Жовтня, Неділя
3 Жовтня, Субота
2 Жовтня, П’ятниця
1 Жовтня, Четвер